Розстрочення суми податкового зобов’язання з ПДФО, що виникло за іпотечним кредитом

Повідомляємо про можливість розстрочення суми податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що виникло за кредитом, отриманим для придбання житла (іпотечним кредитом).

Так, з 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21.12. 2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким внесено зміни до п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

За кредитом, отриманим для придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, що не пов’язане із процедурою його банкрутства, до закінчення терміну позовної давності, протягом 3-х років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання – це визначено абзацом 2п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

З метою розстрочення такої суми податкового зобов’язання, платник податку разом із податковою декларацією про майновий стан та доходи повинен подати до контролюючого органу заяву довільної форми, яка містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків по ньому), підтверджену відповідними документами кредитора, а також коротке пояснення обставин, які призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

Відповідно до положень абзацу 3п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПКУ, суми розстрочених податкових зобов’язань розраховуються платником податку самостійно, згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

Нагадуємо, що відповідно до абзацу 1 п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року ( у 2017році- 800,0грн. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Джерело: Головне управління ДФС у Київській області