Дайджест актуальних новин законодавства за 01-12 жовтня 2017 року

I. ОГЛЯД НАЙАКТУАЛЬНІШИХ ЗМІН

5 жовтня 2017 року Верховна Рада Україна прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (щодо удосконалення деяких положень)» («Закон»), який набуде чинності з 1 січня 2018 року.

Закон передбачає такі основні нововведення:

  • 1) Підприємства класифіковані залежно від балансової вартості активів, чистого доходу та середньої кількості працівників на мікропідприємства, малі, середні та великі.
  • 2) Введено нову категорію «підприємства, що становлять суспільний інтерес» («ПССІ»), до яких встановлені спеціальні вимоги до бухгалтерської служби та передбачені особливості при складанні та оприлюдненні фінансової звітності та аудиторських висновків щодо неї.
  • 3) Визначено, що звітувати за Міжнародними стандартами фінансової звітності («МСФЗ») повинні ПССІ, публічні акціонерні товариства та видобувачі корисних копалин загальнодержавного значення. Також, Закон запроваджує подання фінансової звітності держорганам в електронному вигляді на основі таксономії МСФЗ на базі стандарту XBR.
  • 4) Запроваджені вимоги та терміни до складання та подання, оприлюднення фінансової звітності та аудиторських висновків:
    • а) до 30 квітня наступного після звітного року зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі) такі компаній: ПССІ (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення;
    • б) до 1 червня наступного після звітного року оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі) зобов’язані: великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, середні підприємства, а також інші фінансові установи, що відносяться до мікро- та малих підприємств.
  • 5) Встановлені нові вимоги до консолідованої фінансової звітності. Так, підприємства, що контролюють інші підприємства, зобов’язані подавати консолідовану фінансову звітність, якщо разом із контрольованими компаніями їх показники перевищують два з таких критеріїв:
    • - балансова вартість активів більше 4 млн. євро;
    • - чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) більше 8 млн. євро;
    • - середня кількість працівників більше 50 осіб.
  • 6) Передбачені можливості надання уточненої фінансової та консолідованої фінансової звітності.

11 жовтня, набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». Крім змін у порядку виплати пенсій, він вносить зміни до порядку нарахування ЄСВ і оплати лікарняних.

Коли запрацюють зміни

Закон від 03.10.2017 р. №2148-VIII набирає чинності на наступний день після його офіційного опублікування. Як ми повідомляли, офіційне опублікування його відбулося 10 жовтня в "Голосі України" від 10.10.2017 р. № 188. Тобто Закон набирає чинності сьогодні, 11.10.2017 р.

Проте Перехідними положеннями Закону встановлено, що деякі з його норм набирають чинності з 01.01.2018 та за 01.01.2021, а деякі – починають застосовуватися «заднім» числом, з 01.10.2017 р. І цей момент ми будемо далі використовувати, зазначаючи, з якої дати працює та чи інша зміна.

Зміни в Законі про ЄСВ

1) З 01.01.2018 р. зміниться межа нарахування ЄСВ

Наразі максимальна величина бази нарахування ЄСВ на місяць дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 01.01.2018 року вона становитиме 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Нагадаємо, що проектом Держбюджету-2018 передбачено встановлення з 1 січня 2018 р. мінімальної зарплати у розмірі 3723 гривень. У такому разі максимальна база нарахування ЄСВ становитиме 3723 X 15=55 845 грн.

2) Зроблена спроба врегулювати проблему зі сплатою ЄСВ фермерським господарством

До цього у 2017 році члени фермерського господарства мали право сплачувати ЄСВ добровільно. Тепер їх внесено до обов’язкових платників ЄСВ (шляхом додавання до ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ нового пп. 5-1). При цьому база нарахування ЄСВ в них буде така ж, як і для підприємців на загальній системі оподаткування - сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. Сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Однак, як і підприємці, так і члени фермерського господарства, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони:

- отримують пенсію за віком;

- є особами з інвалідністю;

- або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону №1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

3) Внесено зміни до порядку сплати та звітування самозайнятими особами

Для підприємців на загальній системі оподаткування та для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, які сплачують ЄСВ, виходячи з фактично отриманого оподаткованого доходу (тобто з різниці між доходами та витратами) максимальна величина доходу, на який ЄСВ нараховується, збільшилася. Але знову ж таки вона починає діяти з 01.01.2018 року. Якщо такі особи не отримують у певному місяці оподаткований дохід, вони, як і раніше, зобов’язані сплачувати ЄСВ хоча б на мінімальному рівні. Мінімальний страховий внесок для них не змінився і становить до кінця 2017 року 704 грн (3200 х 22%).

Підприємці II-III груп єдиного податку самостійно визначають базу нарахування ЄСВ – не більше максимальної та не менше за мінімальну. Тому і для них мінімальний страховий внесок, як і раніше, становить 704 грн (більше сплачується за бажанням).

Щодо підприємців-"єдинників" I групи, звертаємо увагу, що з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону з ЄСВ зник абзац, яким для них встановлювався спеціальний розмір мінімального страхового внеску. З 01.01.2017 року він становив 0,5 базового мінімального страхового внеску: 352 грн (3200 х 0,5 х 22%). З 01.01.2018 р. таким підприємцям доведеться сплачувати повний мінімальний страховий внесок (22% від мінімальної зарплати).

Змінився з 01.01.2018 р. і граничний строк сплати ЄСВ (для членів фермерського господарства він встановлений вперше). Тепер кожна самозайнята особа (як підприємець, так і особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність) зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Зміни в порядку нарахування лікарняних та декретних

Маленька сенсація цього законопроекту - це поява серед осіб, які мають право на отримання лікарняних, визначених у ст. 18 Закону № 1105:

Маленька сенсація цього законопроекту - це поява серед осіб, які мають право на отримання лікарняних, визначених у ст. 18 Закону № 1105:
- осіб, які працюють за договорами ЦПХ;
- підприємців;
- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
- членів фермерського господарства.
1). Таким чином, лікарняні тепер мають компенсувати за період втрати працездатності не лише втрату заробітної плати, а й втрату доходу самозайнятої особи, винагороди за договором ЦПХ або доходу члена фермерського господарства! Набирають чинності ці зміни з 11.10.2017 р.!
2). Питання лише в тому, хто і як такі лікарняні має призначати та розраховувати. Відповідь на це і навіть більше дає оновлена редакція ст. 30 Закону № 1105, у якій зазначено, що допомога:
- з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною),
- по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надаються за основним місцем роботи (діяльності) та за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому КМУ.
Також законом визначено порядок розрахунку суми лікарняних та декретних особам, які за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку не мають 6-ти місяців страхового стажу:
1) допомога з тимчасової непрацездатності - виходячи з нарахованої зарплати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не може бути більшою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку;
2) допомога по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не може бути більшою за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку.
Щодо декретних слід пам’ятати і про іншу оновлену норму - сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Тобто сума декретних в розрахунку на повний чи неповний місяць далі не буде порівнюватися із мінімальним (або двома мінімальними) розміром зарплати. Ці розміри враховуватимуться один раз – при обрахунку середньоденної зарплати. Так, як на цьому і наполягав ФСС. І все це теж працює з 11.10.2017 р., проте – необхідно також внести зміни до Порядку №1266

Зміни щодо індексації

Відповідно до змін, внесених до ст. 2 Закону №1282, індексація пенсій тепер здійснюватиметься шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
До прийняття цих змін, роботодавці, в яких працювали пенсіонери, мали індексувати їхню зарплату у загальновстановленому порядку (п. 9 Порядку № 1078):
- працюючим пенсіонерам насамперед індексувалася сума оплати праці;
- індексація пенсії проводилася після індексації суми оплати праці на підставі виданої підприємством, установою або організацією, де працює пенсіонер, довідки, в якій було зазначено розмір його оплати праці, проіндексовану її суму і суму індексації;
- для цього підприємства, установи та організації були зобов'язані у 2-тижневий строк після проведення індексації оплати праці подавати органам, які призначають і виплачують пенсію, відповідну довідку (інформацію).

Персоніфікований облік застрахованих осіб

Як і раніше, Реєстр застрахованих осіб буде вести ПФУ, який вноситиме до нього дані, отримані з усіх можливих джерел (від роботодавців та працівників, органів ДФС та решта Фондів тощо).
Але, якщо раніше на кожну застраховану особу відкривалася персональна облікова картка, в якій використовувався реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки), то зараз передбачено дещо інше.
З 11.10.2017 р. до ст. 21 Закону №1058 внесено таку зміну: на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки.
Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються ПФУ. Отже, на практиці запрацює ця система лише після того, як її порядок буде затверджено спеціальним підзаконним нормативним актом. Однак стежити за нею слід дуже уважно.

Перевірки від ПФУ

Новоприйнятим законом внесено зміни до ст. 64 Закону № 1058, які уточнюють права фахівців ПФУ. Зокрема, вони мають право проводити планові та позапланові перевірки:
- документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями,
- поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.
Тобто глобальних змін не сталося, до ПКУ змін щодо функції органів ДФС не внесено, вони, як і раніше, адмініструють сплату та звітність щодо ЄСВ. А ПФУ, як і раніше, контролює джерела інформації та правильність призначення пенсій. І на перевірки щодо ЄСВ фахівці ПФУ приходять хіба що за запрошенням податківців.

Квота на працевлаштування осіб передпенсійного віку

Даним законом передбачено внесення змін до ст.14 Закону № 5067, щодо працевлаштування осіб передпенсійного віку, а саме: передбачено квоту у розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік, для підприємств, установ та організацій з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб.
З 01.01.2018 р. до неї додано нову норму: для працевлаштування осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років, підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб встановлюється квота у розмірі не менше однієї особи у середньообліковій чисельності штатних працівників.
Текст закону доступний за посиланням

В «Офіційному віснику України» №78 (06.10.2017) опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 22.08.2017 №712 «Про внесення змін до Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування» (далі – Наказ №712). Наказ №712 набув чинності з дня опублікування.

Внесення змін до Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування (далі – Порядок) розроблено відповідно до ст.58 Бюджетного кодексу України. Порядком визначаються склад та порядок складання місячної, квартальної і річної бюджетної звітності, вимоги до розкриття її елементів. Додатки 1 – 6 до Порядку викладено в новій редакції.

Джерело: http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/312880.html

10 жовтня 2017 року, у Верховній Раді України зареєстровано проект «Закону про обіг криптовалюти в Україні» №7183 від 06.10.2017р. (текст законопроекту розміщено за посиланням.

Як зазначається у пояснювальній записці до Закону України «Про обіг криптовалюти в Україні», технологія блокчейн, на якій базується велика кількість технологічних розробок, застосовується в багатьох сферах суспільства, таких як діяльність у сфері криптографії, криптовалюти так і застосування у державній сфері управління по всьому світу. За даними багатьох міжнародних ЗМІ, Україна входить до країн-лідерів у сфері застосування криптовалюти і технології блокчейн та є ідеальним місцем для розвитку новітніх технологій.

При цьому, ні правовий статус криптовалюти, ні процес її майнінгу та обігу чинним законодавством взагалі не врегульовано.

Що передбачає проект?

  • Визначення поняття та правового статусу криптовалюти, а також інших понять, що застосовуються у процесі її функціонування.
    Так, згідно ст.1 даного проекту, криптовалюта – це програмний код (набір символів, цифр та букв), що є об’єктом права власності, який може виступати засобом міни, відомості про який вносяться та зберігаються у системі блокчейн в якості облікових одиниць поточної системи блокчейн у вигляді даних (програмного коду);
    Система блокчейн - децентралізований публічний реєстр усіх проведених криптовалютних транзакцій, які були проведені суб’єктом криптовалютних операцій.
  • Обовязок регулювання ринку криптовалют покладено на Національний банк України. Так, передбачено доповнення функцій НБУ, що визначені ст.7 відповідного Закон України «Про Національний банк України», п.32, а саме: визначення порядку створення та діяльності криптовалютної біржі, моніторингу всіх криптовалютних транзакцій, ідентифікації суб’єкту криптовалютних операцій.
    При цьому, проектом передбачено, що держава не несе зобов’язань, а також не відшкодовує вартість криптовалюти у випадку її знецінювання або втрати з будь-яких інших причин. Також, держава не гарантує та не здійснює будь-яких заходів із забезпечення діяльності онлайн-сервісів з обміну криптовалюти.
  • Криптовалюта отримується як винагорода системи блокчейн, в результаті її генерації у системі блокчейн майнером, який виконав необхідні умови для її отримання. Отримана таким чином криптовалюта є власністю майнера, та є об’єктом оподаткування.
  • Суб’єкт криптовалютних операцій має право вільно розпоряджатись криптовалютою, зокрема здійснювати операції з міни (обміну) криптовалюти будь-яких видів на іншу криптовалюту, обмінювати її на електроні гроші, валютні цінності, цінні папери, послуги, товари тощо.
    До криптовалюти застосовуються загальні норми які розповсюджуються на право приватної власності.
  • Порядок оподаткування операцій з майнінгу, міни (обміну) криптовалюти регулюється чинним законодавством України.
  • До криптовалютних транзакції застосовуються загальні положення про договір міни.

Прикінцевими положеннями проекту передбачено обов’язок доопрацювати відповідні нормативно-правові акти в частині регулювання обігу криптовалюти в Україні, а саме:

1. Кабінету Міністрів України протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
- привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
- забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

2. Національному Банку України протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
- розробити порядок створення та діяльності криптовалютних бірж, порядок моніторингу всіх транзакцій, ідентифікацію та персоніфікацію суб’єктів криптовалютних операцій;
- привести у відповідність із цим Законом власні нормативно-правові акти.

У разі прийняття даного проекту Верховною Радою, закон набере чинності через три місяці з дня його опублікування.

Зареєстровано законопроект № 7156 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення та підвищення доступності індивідуального електротранспорту для населення України».
Документ передбачає повне скасування ПДВ при розмитненні електромобілів, а також при використанні їх у комерційній діяльності – у службах таксі, у прокаті, лізингу.
Також законопроект пропонує скасування акцизу на електрокари, який у 2016 році був знижений до 109 євро за один електромобіль.
У разі прийняття законопроекту Верховною Радою зазначені пільги будуть діяти до 31.12.22 р.
Текст законопроекту доступний за посиланням

II. ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/485-2017-%D0%BF), у разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, платник податку має право подати (протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній) пояснення та копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601. Повідомлення (J(F)1312601) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі.

До Повідомлення по кожній податковій накладній (!) в обов’язковому порядку додаються у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF копії всіх первинних документів, зазначених у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за конкретним критерієм та бухгалтерську довідку з інформацією про наявність приміщень (власних, орендованих); виробничих потужностей (власних, орендованих); земельних ділянок (власних, орендованих); найманого персоналу (власного, за сумісництвом); доходу від проведення діяльності за попередній період; залишки готової продукції (найменування); залишки сировини (найменування).

При формуванні пакету документів – додатків до Повідомлення форми J(F)1360101 варто враховувати, що розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 мб.

Завантажити електронні формати Повідомлення та додатки до нього можна через офіційний веб-портал ДФС, розділ «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Сформувати та направити Повідомлення з додатками можна:

1) через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (режим «Ведення звітності»), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua

2)через офіційний веб-портал ДФС України за допомогоюбезкоштовного програмного забезпечення ДФС та будь-якого програмного забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту) – за вибором платника самостійно на власний розсуд.

Перша квитанція, яку отримає платник після відправлення Повідомлення та додатку, підтверджує передачу платником документа в електронному вигляді, та у другій квитанції визначається статус документу (Прийнято/Не прийнято).

Якщо платник не зумів приєднати до Повідомлення та надіслати всі додатки за вищенаведеним переліком, він може в день відправлення Повідомлення та додатків подати до державної податкової інспекції за місцем облікукопії таких первинних документів та бухгалтерську довідку.

У такому випадку бажано подати паперові копії документів тав електронній формі у форматі PDF(на з’ємному флеш-носії).

Задля упередження в подальшому зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, платник може подати ДФС інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за встановленою формою J(F)1312301. Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб. Електронні формати Таблиці розміщенні: Реєстр електронних форм податкових документів. Таблиця може бути сформована та надіслана через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника», а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Таблиці в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

В обов’язковому порядку платнику податку одночасно (в день відправлення Таблиці) слід подати до державної податкової інспекції за місцем облікубухгалтерську довідку з інформацією про наявність приміщень (власних, орендованих); виробничих потужностей (власних, орендованих); земельних ділянок (власних, орендованих); найманого персоналу(власного, за сумісництвом); доходу від проведення діяльності за попередній період; залишки готової продукції(найменування); залишки сировини (найменування) та копії відповідних документів.

Вказані копії документів та бухгалтерську довідку бажано податидо державної податкової інспекції за місцем обліку ще і в електронній формі у форматі PDF(на з’ємному флеш-носії).

Отримані відповідальними особами державної податкової інспекції у платника документи та копії документів будуть направлені на розгляд Робочій групі ДФС в області (підстава: наказ Державної фіскальної служби України від 26.06.2017 №450 «Про затвердження Регламенту комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації»).

Робоча група за результатами розгляду документів направляє відповідний Висновок Комісії Державної фіскальної служби України.

Комісія ДФСУ приймає рішення або про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, або про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Рішення надсилається платнику протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Кодексу.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

13 липня Верховна Рада України розглянула законопроект №6684 та прийняла Закон «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків». Закон після його прийняття набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування (на даний час не опублікований).

Так, не штрафуватимуть за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених у період з 1 до 30 червня лише тих платників податку, які зареєструють ПН/РК до 31 липня включно. Вказані накладні /РК будуть вважатися своєчасно зареєстрованими.

Наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567

1. Документи для критерію «Обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 1 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75% загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється):
- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
- договори, довіреності, акти керівного органу платникаподатку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції(декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2. Документи для критерію «Відсутність ліцензій, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією) стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі»:
- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
- договори, довіреності, акти керівного органу платникаподатку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції(декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

- Постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації»: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/190-2017-%D0%BF

- Наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації»: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0752-17

- Наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0753-17

- Наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 «Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0754-17

- Постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/485-2017-%D0%BF

Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера, - звертають увагу в ГУ ДФС у Волинській області.

Помилки, допущені у верхній лівій частині податкової накладної виправляються шляхом складання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування), в якому зазначаються правильні показники.

Джерело: http://vl.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/313058.html

ІІІ. ОПЛАТА ПРАЦІ (ПДФО, ЄСВ ТА ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР)

Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.

Форма та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.

Джерело: http://vl.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/312887.html

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Повідомлення подається одним із таких способів:
- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Звертаємо увагу, що Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413.

Джерело: http://kyiv.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/312980.html

У разі якщо виплата матеріальної допомоги на оздоровлення передбачена положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку у місяці, в якому здійснено її фактичне нарахування.

При цьому, суми матеріальної допомоги на оздоровлення є базою нарахування єдиного внеску у місяці, у якому роботодавець нараховує суму відпускних.

Детальніше щодо оподаткування матеріальної допомоги на оздоровлення в листі ДФС України від 26.09.2017 р. № 2052/6/99-99-13-02-03-15/ІПК (доступний за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx;CABINET=2qMP0aGWyGlsuf-uK6MY2lnPJdUF3gve02dnU8RoOE7Dx6NlIPeJ!1947641330)

Джерело: http://dn.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/313063.html

Згідно з п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу, до загального оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» із змінами та доповненнями та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України від 24 лютого 1994 року № 4004-ХІІ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» із змінами та доповненнями за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Також, згідно з п.п. «а» п.п. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами - юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не пов’язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни, аборти (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування), операції з переміни статі; лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лікування тютюнової чи алкогольної залежності; придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Джерело: http://zt.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/312705.html

Відповідно до пп.169.1 ст.169 ПКУ, платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги. Згідно із пп.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму.

Сума виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) розглядається як заробітна плата платника податку, і у разі її не перевищення граничного розміру загального місячного оподаткованого доходу від одного працедавця у вигляді заробітної плати, який передбачений нормами пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, найманий працівник має право на податкову соціальну пільгу.

Джерело: http://zak.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/312670.html

Відповідно до п.7 частини одинадцятої ст.25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом №2464, органом Державної фіскальної служби здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом №2464.

Згідно з частиною першою ст.165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року №8073-Х зі змінами та доповненнями неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо ЄСВ, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Джерело: http://zt.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/312844.html

IV. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 N643 затверджено Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів. Наказ №643 набрав чинності з дати офіційного опублікування у бюлетені «Офіційний вісник України» від 26 вересня 2017 року N75.

З набранням чинності Наказом №643, зокрема, визнано таким, що втратив чинність, наказ Державної митної служби України від 20.07.2007 N618 «Про затвердження Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за N1097/14364.

Джерело: http://kyivobl.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/313005.html

Згідно зі статтею 1 Закону України від 23.09.94 р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі – Закон № 185) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах. Але такий строк не може перевищувати 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Згідно зі статтею 2 Закону № 185, строк проведення розрахунків за імпортними операціями резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується.

Джерело: http://kyivobl.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/313004.html

V. ДІЯЛЬНІСТЬ ФОП

Платники єдиного податку - юридичні особи та ФОП - платники єдиного податку третьої групи за три квартали 2017 року повинні звітувати за новою формою декларації, затвердженою наказом Мінфіну від 19 червня 2015 року № 578 (в редакції наказу Мінфіну від 17 березня 2017 року № 369). Для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, нові форми декларацій також слід використовувати з 01.10.2017 р.

Джерело: http://kyivobl.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/312441.html

Відповідно до вимог Податкового кодексу, фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування з метою обчислення оподаткованого доходу зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат у порядку, встановленому наказом N 481.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами) (далі - Закон N 996-ХIV) цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством (п. 1 ст. 3 Закону N 996-ХIV).

Облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності (ст. 1 Закону N 996-ХIV).

Враховуючи викладене, ведення бухгалтерського обліку та визначення облікової політики для фізичної особи - підприємця не є обов’язковими.

Джерело: http://kyivobl.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/312016.html

Відповідно до пп.291.4.1 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. (далі – ПКУ), до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з пп.291.4.2 п.291.4 ст.291 ПКУ, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Дія пп.291.4.2 п.291.4 ст.291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень (пп.291.4.3 п.291.4 ст. 291 ПКУ).

Разом з цим, п.291.5 ст.291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: - суб’єкти господарювання (фізичні особи - підприємці), які здійснюють:
1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
2) обмін іноземної валюти;
3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);
4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;
7) діяльність з управління підприємствами;
8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
- фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;
- фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
- страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів; - фізичні особи - нерезиденти;
- платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Джерело: http://dn.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/313064.html

Суб’єкт господарювання (самозайнята особа) під час нарахування (виплати) доходів фізичним особам – підприємцям, які визначені у п.п.38.9 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ (місцезнаходженням яких є тимчасово окупована територія), повинен відобразити такий дохід в податковому розрахунку за формою №1ДФ під «157» ознакою доходу.

Джерело: http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/313048.html

Суму сплачених платежів за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізична особа – підприємець має право включати до складу витрат звітного періоду, в якому вони сплачені.

Джерело: http://zt.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/313014.html

Сума благодійної (спонсорської) допомоги, яка надана неприбутковій організації фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування, не відноситься до витрат такого підприємця.

Джерело: http://zak.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/313086.html

Відповідно до ст. 10 Закону України від 6 липня 1995 року № 26595 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без використання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням РК, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО є обов’язковим, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної, фінансової політики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі - Перелік), яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. Згідно з п. 22 Переліку дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при провадженні діяльності у сфері торгівлі на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» надано статус гірських.

Слід зазначити, що п. 2 Постанови встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим у 200 тис. грн. на один суб’єкт господарювання.

Джерело: http://zak.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/312978.html

VI. ІНШІ ЗМІНИ ЗАКОНОДАВСТВА

Державною фіскальною службою України затверджено нові довідники пільг станом на 01.10.2017 року:

- Довідник №84/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

- Довідник №84/2 інших податкових пільг.

У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, ПДВ, плати на землю, акцизного податку, місцевих податків та зборів, оподаткування неприбуткових установ і організацій, а також початок та кінець дії пільг.

Джерело: http://kyivobl.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/312442.html

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС України) наказом від 26.09.2017 №632 (далі – Наказ №632) затвердила Реєстр великих платників на 2018 рік (далі – Реєстр).

Наказ №632 і Реєстр розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

Джерело: http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/313046.html

Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п.133.4 ст.133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553, із змінами (далі – Звіт), (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень п.133.4 ст.133 ПКУ), та річну фінансову звітність (абзац четвертий п.46.2 ст.46 ПКУ).

У рядках 1.1 – 1.11 Звіту відображаються доходи неприбуткової організації, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків (витрат) неприбуткової організації. При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.

Згідно зі ст.4 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема на принципі відповідності доходів і витрат. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Отже, формування доходів та видатків, що зазначаються у рядках 1.1 – 1.11 та 2.1 – 2.6 Звіту, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Джерело: http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/312882.html

У разі об'єднання всіх територіальних громад одного району в одну об'єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об'єднаної територіальної громади, а пов'язані з таким майном права та обов'язки належать об'єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об'єднаною територіальною громадою.

Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об'єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов'язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою.

Відповідно до статті 8 Закону N 157 після припинення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, їхніх виконавчих комітетів, сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради територіальної громади, що увійшла до об'єднаної територіальної громади, видані ними нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб.

Сільська, селищна, міська рада, обрана об'єднаною територіальною громадою, її виконавчий комітет можуть вносити зміни, визнавати такими, що втратили чинність, або скасовувати акти відповідних органів місцевого самоврядування та посадових осіб, визначені в абзаці першому цієї частини.

Таким чином, місцеві податки і збори справляються відповідно рішень, прийнятих сільськими, селищними, міськими радами на відповідних територіях та для відповідних осіб до наступного бюджетного періоду.

Джерело: http://dn.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/312900.html