Відповідно до ст. 94 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Згідно з п. 94.2 ст. 94 Кодексу арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
— платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
— фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
— платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
— відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
— відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
— платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
— платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
— платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).
Джерело: Головне управління ДФС у Івано-Франківській області
