Аванс та зарплата: в які строки виплачувати

Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам регулюються ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону про оплату праці.

Конкретні строки виплати заробітної плати мають бути встановлені в одному з таких документів:

• колективному договорі;
• нормативному акті роботодавця, погодженому з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а у разі відсутності таких органів — представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом).

При встановлені строків виплати у вищезазначених документах слід дотримуватися того, що заробітну плату виплачують:

• у робочі дні за графіком роботи підприємства;
• не менше двох разів на місяць;
• через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів;
• не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Для встановлення строків виплати заробітної плати місяць необхідно розділити на дві частини. Першою половиною місяця вважається 15 календарних днів. Отже, заробітна плата за першу половину місяця (аванс) має виплачуватися в період з 16 по 22 число кожного місяця, а за другу — з 1 по 7 число наступного місяця.

При цьому у колективному договорі має бути зазначена конкретна дата виплати заробітної плати, наприклад за першу половину місяця — 16 число місяця, а за другу — 1 число наступного місяця.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Слід звернути увагу, що дотримання проміжку між виплатами заробітної плати не більше 16 календарних днів не є обов’язковим, важливо, аби такий проміжок був дотриманий при встановленні строків у колективному договорі (нормативному акті роботодавця).

Виплата заробітної плати раніше строків, зазначених в колективному договорі, не вважається порушенням.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається також колективним договором (або нормативним актом роботодавця, погодженим з профспілкою) і не може бути менше оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу працівника). Тобто розмір авансу має становити не менше 50 % тарифної ставки (посадового окладу) працівника за цей місяць. Ця норма повинна виконуватися як для працівників з почасовою формою оплати праці, так і для працівників з відрядною оплатою праці. При цьому для відрядників розмір авансу має розраховуватися в сумі оплати за фактичний обсяг виробленої продукції (робіт, послуг) виходячи з відрядних розцінок.

Джерело: buhgalter.com.ua