Трапляються випадки, коли у платника відсутні кошти для своєчасного та повного внесення платежів до бюджету, і його грошові зобов’язання можуть бути погашені лише через деякий час. На законодавчому рівні чітко визначені конкретні ситуації у фінансово-господарській діяльності, настання яких надає право платнику звернутися до контролюючого органу за розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань або податкового боргу. Право платника податків на розстрочку або відстрочку зі сплати податкових зобов'язань визначено підпунктом 17.1.5 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.
Однак слід зазначити, що наявність у платника права на звернення за розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань (податкового боргу) не надає йому автоматичного права таке розстрочення отримати. Рішення про розстрочення (відстрочення) приймається контролюючим органом за результатами комплексного аналізу наявності загрози утворення або накопичення податкового боргу, платоспроможності платника та рівня забезпеченості податкового кредиту.
Отже, щоб отримати розстрочення (відстрочення) платник повинен надати достатні докази існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу.
Джерело: ГУ ДФС у Луганській області
