Для розрахунку суми допомоги згідно листка непрацездатності страхувальнику необхідно визначити страховий стаж працівника, оскільки від правильності його обчислення залежить розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105 (далі - Закон № 1105) страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Також до страхового стажу зараховуються наступні періоди, як такі, за які сплачено страхові внески:
— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку;
— період отримання виплат за окремими видами соціального страхування:
— допомоги по тимчасовій непрацездатності,
— допомоги по вагітності та пологах,
— допомоги по безробіттю,
— допомоги внаслідок нещасного випадку на виробництві,
— пенсії по інвалідності.
Час перебування працівника у відпустці для догляду за дитиною від 3-х до 6-ти років до страхового стажу не зараховується.
Обчислення страхового стажу відбувається страхувальником за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру, а за періоди до його запровадження – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Для застрахованих осіб, які працюють на підприємстві страхувальника менше, ніж пів року надання довідки форми ОК-5 (Індивідуальні відомості про застраховану особу) у разі тимчасової непрацездатності, є обов’язковим. Довідка ОК-5 видається органами ПФУ за місцем реєстрації за особистим зверненням працівника.
Місяці, за які не сплачений ЄСВ (єдиний соціальний внесок) або є борг зі сплати ЄСВ, не можна зараховувати до страхового стажу.
Страховий стаж для оплати листка непрацездатності визначають на дату настання страхового випадку в період роботи.
Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності залежить від страхового стажу і становить, відповідно до статті 24 Закону № 1105, при стажі:
— до 3-х років – 50% середнього розміру зарплати,
— від 3-х до 5-ти років – 60%,
— від 5-ти до 8-ми років – 70%,
— понад 8 років – 100%.
Таким чином, від правильності визначеного розміру страхового стажу залежить розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності кожної застрахованої особи.
Джерело: Фонд соціального страхування
