Оскільки працівниця фактично відпрацювала на підприємстві повний календарний рік, то при звільненні їй необхідно виплатити компенсацію за всі 24 календарних дні.
Розрахунковим періодом для зазначеної виплати слід вважати час з 1 червня 2017 року по 30 квітня 2018 року. Нагадаємо, що час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали й за ними не зберігався заробіток, або він зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. 6 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100).
При обчисленні середньої заробітної плати враховуються: основна і додаткова заробітна плата, а також виплати за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо), а також допомога з тимчасової непрацездатності.
Отже, з кількості днів розрахункового періоду слід виключити дні перебування працівниці у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, а також вихідні та святкові дні, передбачені ст. 73 КЗпП.
Дні перебування в декретній відпустці та дні тимчасової непрацездатності з кількості днів розрахункового періоду не виключаються. При цьому виплати за ці періоди враховуються при обчисленні середньої заробітної плати.
Всі виплати працівниці, здійснені в розрахунковому періоді, слід врахувати при складанні розрахунку середньої заробітної плати.
Джерело: buhgalter.com.ua
