Податком на виведений капітал планується замінити діючу наразі систему податку на прибуток. Поширюється ПнВК лише на той капітал підприємства, який буде виводитися власниками бізнесу.
Впровадження податку на виведений капітал (ПнВК) знову центральний предмет публічних обговорень.
Причина — подання з ініціативи Президента України на розгляд до Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики законопроекту № 8557 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал.
Власне тому, на фоні цієї події, наново актуалізується питання про доцільність ПнВК.
Податком на виведений капітал планується замінити діючу наразі систему податку на прибуток. Поширюється ПнВК лише на той капітал підприємства, який буде виводитися власниками бізнесу (наприклад, в якості дивідендів).
Ставка оподаткування залишається незмінною — 18 %.
Також, окремим пунктом в законопроекті прописано оподаткування платежів за ставкою 20 % — тих платежів, якими раніше прибуток оптимізувався. Тобто, якщо підприємство реінвестує прибуток у власну діяльність, податок на нього йому сплачувати не потрібно.
У такий спосіб держава хоче заохотити бізнес до впровадження нових інвестиційних програм і, як наслідок, запустити процес інтенсивного зростання ринку.
У впровадженні ПнВК українські законотворці дивилися, в першу чергу, на досвід Естонії, Латвії та Грузії. Однак для кожної з країн це був клопітливий, виважений і, місцями, болісний шлях.
Наприклад, перш ніж прийняти ПнВК, Естонія тривалий час проводила публічні обговорення із зацікавленими сторонами як всередині країни, так і на міжнародні арені. Країні навіть довелося відстоювати власну позицію у Європейському суді справедливості.
Перехід на ПнВК відбувається до цього часу, адже уряду Естонії доводиться постійно ініціювати зміни й уточнення до діючої системи оподаткування у відповідності до соціальних, політичних і економічних викликів.
Для Грузії перехід на нову систему оподаткування супроводжувався посиленням контролю за рухом грошей (транзакціями) всередині країни.
Ініціатором змін до податкової системи (впровадження ПнВК) став Президент України, Петро Порошенко.
На ключових зустрічах з підприємцями й бізнес-асоціаціями він часто звертає увагу на питання важливості впровадження нової системи оподаткування в розрізі розвитку економічного потенціалу України.
Для нього ПнВК — це інструмент боротьби з корупцією і офшорами, спосіб спростити бухгалтерський облік і дати поштовх до зростання економіки.
Водночас, існує усвідомлення того, що ідея подібного переходу вже має неабиякий резонанс в українському медіапросторі, а процес переходу матиме тяжкі наслідки для фінансової ситуації в країні в перші роки.
Підтримує ідею впровадження ПнВК і український бізнес, адже для нього — це нагода зняти з себе деякі податкові зобов’язання на користь розвитку.
В масштабі країни збільшення інвестиційного фону має стати поштовхом до створення нових робочих місць і зростання реальних доходів українців.
Серед явних противників впровадження ПнВК — Міністерство фінансів України. В Мінфіні апелюють до того, що наразі не існує ніяких нагальних проблем з податком на прибуток, а нова система оподаткування несе в собі більше ризиків, ніж користі.
За його оцінками, прямі втрати бюджету за умови переходу на ПнВК складатимуть в 2019 році близько 46,7 млрд грн. Подібну тенденцію, на думку експертів Міністерства фінансів України, ми спостерігатимемо і у 2020 році.
Для компенсації негативного впливу ПнВК державі доведеться або збільшувати інші податки, або зменшувати бюджетні витрати. Так чи інакше, але перехідний період впровадження ПнВК матиме тяжкі наслідки для української економіки і буде відчутним для українців.
Усвідомлюючи ці та інші ризики (серед яких також репутаційні), Мінфін позиціонує себе як відкритого противника нового законопроекту в його сучасному варіанті.
В переліку критиків прийняття рішення про ПнВК часто можна побачити МВФ, від якого наразі суттєво залежить українська економіка.
Для ефективного переходу на нову систему оподаткування передбачається надання позики фондом для перекредитування старих міжнародних кредитів.
Для МВФ, впровадження ПнВК — це зайвий ризик не отримати власні гроші від позичальника (України), адже на неї чекає непростий перехідний етап.
Ускладнює ситуацію також те, що ані Естонія, ані Грузія, ані Латвія на період впровадження ПнВК не були в програмах МВФ. Тому МВФ зможе погодити лише варіант, де потенційні ризики продумано й максимально мінімізовано.
Щоб зрушити ситуацію з місця, прихильники й противники провадження загального ПнВК прийшли до компромісного варіанту.
Податок на прибуток сплачуватиме лише великий бізнес, чий річний дохід сягає понад 200 млн грн (таких компаній в Україні нараховується близько 4,5 тис.).
Натомість малим та середнім підприємствам з доходом до 200 млн грн пропонується платити податок на виведений капітал, а також використовувати компенсатор у формі умовної сплати авансом ПнВК в розмірі 50 % від суми податкових зобов’язань з податку на прибуток за 2018 рік.
На такий компроміс після довгих і складних перемовин погодилося Міністерство фінансів України та ініціатори законопроекту.
Вагання Мінфіну можна зрозуміти, адже щоб Україна й надалі могла отримувати фінансову допомогу від МВФ, вона має гарантувати фіскальну стійкість і зменшення бюджетного дефіциту, не в останню чергу — за рахунок податків.
Саме у випадку застосування ПнВК лише до малого та середнього бізнесу ризики є мінімальними за оцінкою Міністерства.
Проте на засіданні Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики 6 листопада законопроект було відтерміновано.
Комітет зайняв принципову позицію: замість погоджуватися на проміжні варіанти, він одноголосно наполіг на тому, що законопроект варто узгодити з усіма гравцями, передовсім бізнесом та міжнародними партнерами, й запропонувати інші умови впровадження ПнВК.
Замість хиткого становища, яке нікого не задовольняло повною мірою, Комітет вирішив очікувати на консолідоване рішення.
Це означає, що в наступному році ПнВК впроваджено не буде, а щоб перехід на ПнВК відбувся у 2020, Закон мають ухвалити в першій половині 2019.
Українській спільноті варто очікувати продовження палкої дискусії, що посилиться прийдешніми виборами. Водночас, ПнВК вже поступово стає предметом численних маніпуляцій та важелем політичного впливу.
Джерело: https://biz.censor.net.ua/columns/3099560/scho_take_pnvk_yak_vn_d
