Перелік забороненого ПЗ від Держспецзв’язку: чому 1С і BAS опинилися під обмеженнями

Що це за реєстр

Офіційний стоп-лист забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного обладнання — це публічний документ, сформований Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України (Держспецзв'язку) на виконання вимог законодавства у сфері кібербезпеки та захисту інформації.

Головна мета цього каталогу — усунути кіберризики та загрози витоку даних, пов'язані з використанням софту або обладнання, що розроблені в країні-агресорі чи контролюються пов'язаними з нею структурами.

Що саме опинилося під забороною

До списку включено широкий спектр програмних продуктів російського походження, антивірусних систем, а також мережевого обладнання. Особливу увагу варто звернути на те, що у списку опинилися системи автоматизації бізнесу російського походження 1С та BAS, які, на жаль, досі широко використовуються у приватному та державному секторі.

У переліку опинилися:

• Усі типові та галузеві конфігурації «1С» — від застарілих версій 7.7 до розповсюдженої «1С:Підприємство 8», «1С:Бухгалтерія», «1С:Зарплата і Кадри» тощо.
• Продукти лінійки BAS (Business Automation Software) — «BAS Бухгалтерія», «BAS Комплексне управління підприємством», «BAS Малий бізнес», «BAS Зарплата та Управління Персоналом» та інші галузеві рішення.

Попри те, що BAS позиціонувався як локалізований продукт, експерти з кібербезпеки та Держспецзв'язку зафіксували спільне технологічне та архітектурне коріння з 1С, що робить ці програми вразливими для потенційного несанкціонованого доступу та витоку даних.

Які організації підлягають обов'язковим обмеженням

Формально та юридично вимоги Держспецзв'язку щодо обов'язкової відмови від забороненого ПЗ є прямим приписом для:

• Органів державної влади та місцевого самоврядування.
• Державних підприємств, установ та організацій.
• Військових формувань та правоохоронних органів.
• Операторів об'єктів критичної інфраструктури.

Для приватного бізнесу, який не входить до категорії критичної інфраструктури, використання 1С та BAS наразі не тягне за собою прямих кримінальних чи адміністративних штрафів. Проте для комерційного сектору це створює суттєві супутні ризики, а також є сигналом до того, що найближчим часом заборона використання російського ПЗ може дійти й до нього.

Що це означає на практиці

Зволікання з відмовою від підсанкційного ПЗ створює для приватних компаній цілий комплекс реальних ризиків:

• Блокування роботи з держсектором. Компанії на забороненому ПЗ втрачають можливість ставати підрядниками державних структур та об'єктів критичної інфраструктури.
• Втрата міжнародних партнерів. Наявність російського софту є «червоним прапорцем» під час комплаєнсу, що може призвести до розірвання іноземних контрактів та відмови в інвестиціях.
• Увага контролюючих органів. Використання підсанкційних систем збільшує ризик перевірок, додаткового фінансового моніторингу та юридичних санкцій.
• Проблеми з оновленнями. Відсутність офіційної підтримки та спроби самостійно адаптувати систему під нові закони призводять до помилок в обліку та звітності.
• Кібербезпека. Будь-яке закрите ПЗ ворожого походження потенційно містить приховані вразливості, які можуть бути використані для кібератак на бізнес.

• Дефіцит програмістів та ризик втрати підтримки. Програмістів, які спеціалізуються на 1С та BAS, стає дедалі менше, досвідчені фахівці залишають професію, а нове покоління обирає нові технології. У майбутньому це може ускладнити пошук кадрів для підтримки та розвитку системи.

• Обмеження допуску до тендерів. Хоча сьогодні прямої заборонної норми для приватних постачальників ще немає, державні замовники вже юридично зобов'язані не використовувати заборонене ПЗ — а це означає, що виконавці, чиї рішення побудовані на 1С чи BAS, ризикують не відповідати вимогам державних і комунальних тендерів вже найближчим часом.

Оприлюднений перелік Держспецзв'язку чітко сигналізує: використання 1С та BAS офіційно визнано фактором високого кіберризику, а відкладати міграцію більше немає часу. Робота на підсанкційному ПЗ — це щоденний ризик втрати баз даних, розірвання контрактів і дискваліфікації у тендерах.

Саме тому перехід на сучасне українське рішення MASTER — це вже не просто вимушена зміна інтерфейсу, а необхідна інвестиція в безпеку, легальність, безперервність бізнес-процесів та стійкість вашої компанії перед майбутніми викликами.