Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон) жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (в тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).
Як слідує із зазначеної норми, для отримання такої відпустки жінці недостатньо мати двох дітей віком до 15 років, вона ще повинна працювати (виконувати свої трудові обов’язки).
Враховуючи те, що у наведеному випадку жінка після народження другої дитини (набуття права на таку відпустку) не приступала до виконання своїх трудових обов’язків та не відпрацювала жодного робочого дня, а оформила щорічну відпустку, на нашу думку, права на додаткову соціальну відпустку вона не має.
Джерело: Лист Мінсоцполітики України від 26.03.2018 р. № 480/0/101-18/284
