Закон про ТОВ: чи однозначні зміни в корпоративному законодавстві

Закон про ТОВ: чи однозначні зміни в корпоративному законодавстві

Марія Галелюка

Марія Галелюка

керівник проекту MASTER:Бухгалтерія

Підприємці України більше 25 років чекали на нормативний документ, який нарешті замінив би  багато в чому застарілий і суперечливий Закон України «Про господарські товариства» 1991 року. І нарешті, в червні цього року вступив у силу ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Однак замість того, щоб оптимізувати й прояснити основні проблемні корпоративної сфери, новий закон поставив ще більше питань. Адже, з одного боку, мета закону – це усунути парадоксальні й суперечливі моменти у корпоративному законодавстві, узгодити його із нормами й принципами, які побутують в Європейському Союзі. З іншого ж, артикульована мета часто розходиться з втіленням – закон став новим викликом для розуміння й плацдармом для численних правових інтерпретацій, непорозумінь і змістовних викликів. Про що ж ідеться у новому законі і чи можна тлумачити однозначно зміни в корпоративному законодавстві – про це і поговоримо у даній статті.

Парадокс вибору - чи спрощується процес прийняття рішень?

Американський психолог Баррі Шварц, досліджуючи проблему людського вибору, прийшов до висновку, що зростання свободи й варіантів прийняття рішень призводить до внутрішнього конфлікту. Якщо нам запропонують скуштувати і обрати одне з 5 видів морозива, то ми, скоріше за все, виберемо те, яке нам сподобалося найбільше. Але якщо вибір відбуватиметься серед 100 видів морозива, то ситуація змінюється – відбувається перевантаження й подібний вибір матиме негативний характер. Адже, згідно проведених досліджень, збільшується ймовірність того, що ми виберемо один із найгірших для себе варіантів, коли цих варіантів багато. Подібну ситуацію Шварц називає «парадоксом вибору» і коротко сформулювати його можна так: зі зростанням позицій і можливостей для вибору зростає напруженість самої ситуації вибору.

Новий закон про ТОВ теж імпліцитно містить в собі такий парадокс. Адже одна з основних цілей закону – надати більшу свободу для учасників у корпоративному управлінні та розв’язанні проблемних питань. Для цього було скасовано ряд норм, які обмежували можливості учасників приймати певні рішення на власний розсуд. Так, учасникам надано право встановлювати правила, за якими ті чи інші питання потребують одностайного голосування або більшості у 2/3 чи 3/4 від загальної кількості голосів учасників. В той же час, одностайно повинні вирішуватися питання про створення нового органу товариства або придбання товариством частки учасника для вирішення питання про зміну розміру статутного капіталу товариства, внесення змін до статуту тощо.

Тут і проявляється парадокс. Зі збільшенням можливостей для прийняття рішень зростають ризики виникнення конфліктів, коли учасники не матимуть інструментів чи бажання для того, щоб дійти згоди у важливих питаннях. Опцій стає більше, можливостей – менше. Адже зі свободою даються також обмеження – це вимога застосування при голосуванні кваліфікованої більшості (2/3 чи 3/4 від загальної кількості голосів). Єдиним виходом з цієї ситуації є внесення в корпоративний договір дієвих механізмів і принципів, які регулюватимуть суперечки між учасниками у довгостроковій перспективі й не дадуть завести ситуацію в глухий кут.

Як не сплутати: статут, корпоративний договір, договір про створення товариства

Одним із ключів до розуміння закону є розрізнення трьох підвалин нових корпоративних відносин: статуту, корпоративного договору й договору про створення товариства.

Статут – це установчий документ товариства. Його структуру в новому законі була значно спрощено - замість дванадцяти обов’язкових пунктів тепер вимагається зазначати лише три: назва товариства, органи управління (із зазначенням їх компетенцій та порядку прийняття ними рішень) і порядок вступу й виходу з товариства. Але це не означає, що не можна додавати інші пункти. Відтепер дозволяється встановлювати у статуті порядок виплати дивідендів, закладати терміни використання оплати вартості частки, яка викуплена учасниками чи змінювати порядок здійснення переважного права.

Важливим нововведенням закону є перелік норм для формування договору про створення товариства. Для чого цей договір? Він допомагає визначити взаємовідносинами між учасниками товариства на етапі його створення, а саме: встановити порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови. Договір про створення чинний до дня державної реєстрації товариства.

Та все ж найбільша увага у законі звернена на корпоративний договір, який є ключовим у спробі реформувати діяльність ТОВ в Україні. Корпоративний договір укладається між учасниками товариства (кількома чи всіма) щодо реалізація прав та повноважень. Однак, і на це варто звернути особливу увагу, він може встановлювати структуру діяльності, прав та управління в межах товариства, яка буде відрізнятися від встановленого закону чи статуту товариства. І це при тому, що подібний договір, на відміну від договору про створення товариства чи статус, має конфіденційний статус. Примітно, що закон дозволяє включати в договір пункти, які можуть суперечити статуту. І, по факту, корпоративний договір стає ще одним установчим документом товариства. Тобто за певних умов може виникнути ситуація, коли відносини між учасниками товариства будуть регулюватися двома правовими системами: з одного боку – статутом, а з іншого – корпоративним договором. Це створює простір для неоднозначного тлумачення стосунків у ТОВ.

Не критикою єдиною – важливі нововведення закону

Наведені вище приклади свідчать про те, що новий закон ще більше ускладнив підстави для тлумачення стосунків в межах ТОВ. Але не все так погано. Окрім дійсно недопрацьованих норм в законі зустрічаються також потрібні й корисні нововведення. В першу чергу це стосується питань виплати дивідендів, відповідальності посадових осіб і процедури виходу учасника з товариства.

До прийняття закону, питання про джерела нарахування дивідендів не уточнювалося - виплати могли здійснюватися як з чистого, так і нерозподіленого прибутку. Відтепер дивіденди мають виплачуватися лише з чистого прибутку, а нерозподілений прибуток може бути спрямований на поточну господарську діяльність чи збільшення статутного капіталу. Також розширено повноваження загальних зборів, з допомогою яких, по-перше, можна змінювати строк для виплати дивідендів як в цілому (в статуті), так і в кожному окремому випадку. По-друге – змінювати саму форму виплати. Тобто дивіденди можна виплачувати тепер не лише грошима, але й майном чи в будь-який інший спосіб, що не суперечить закону.

Також переглянуто й посилено відповідальність посадових осіб за певні порушення. Наприклад, якщо директор не повідомить учасників товариства про зниження вартості чистих активів більше, ніж на 50% у порівнянні з минулим роком, то саме він нестиме відповідальність. А якщо в результаті подібного порушення буде розглядатися справа про банкрутство, то відповідальність теж лягатиме на директора. Подібні кроки допомагають учасникам ефективніше відслідковувати й контролювати діяльність товариства.

І чи не найосновніше нововведення закону -  це процедура виходу. Якщо учасник з часткою 50% і більше захоче вийти з товариства, то для цього він має отримати згоду інших учасників. Така вимога покликана попередити випадки, коли вихід важливого учасника призводить до банкрутства ТОВ. Хоча, не все так просто і механізми виходу за ці обмеження все ж існують. По факту, учасник, який має, наприклад, 75% статутного капіталу, може відчужити частку в 26% інший особі і вже проводити державну реєстрацію виходу по двом окремих частках в 49% і 26%.

Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» має як власні недоліки, так і переваги. За чотири місяці його дії говорити про певні наслідки ще зарано. Однак сам закон є прецедентом, адже це перша спроба з часів Незалежності системно підійти до корпоративного законодавства. Впевнена, що це лише початок і суперечності поступово будуть відшліфовуватися як новими законодавчими ініціативами, так і практикою.

Минулі події — 31.01.2020

ДФС Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 січня 2020 року


БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

комплексний бухгалтерський облік за всіма напрямами;

 податковий облік згідно діючого ПКУ;

зведена бухгалтерська звітність;

 автоматичне формування фінансової звітності.

від 9699 грн звільнено від ПДВ

ІНДИВІДУАЛЬНІ РІШЕННЯ

конфігурування нетипового функціоналу;

розробка індивідуальних рішень;

перенесення даних із іншого програмного забезпечення;

інтеграції з іншим програмним забезпеченням.

від 900 грн/година + ПДВ 20%

ЕЛЕКТРОННИЙ ДОКУМЕНТООБІГ

обмін (отримання та відправка) і облік (реєстрація) електронних документів із КЕП;

налаштовані бізнес-процеси обробки вхідних, внутрішніх, вихідних електронних документів;

 єдине середовище зберігання документів.

від 8990 грн звільнено від ПДВ